Бро, знаешь, я недавно попробовал новую штуку – псилоцибиновые грибы – и это было что-то настолько космическое, что я до сих пор не могу оторваться от этого удивительного опыта.
Сначала все началось с закладок, которые я обнаружил на одном из тематических форумов. Ребята делились координатами тех, кто мог помочь с получением этих волшебных грибов. Я сразу же запомнил все данные, как будто получил инструкцию от секретного агента, и отправился на поиски.
Когда я наконец связался с поставщиком, он сказал мне, что грибы можно либо съесть, либо придумать другой способ их употребления. Я выбрал второй вариант и решил попробовать интраназальное введение. Было страшновато, но также и захватывающе. Кто бы мог подумать, что грибы можно употребить и через нос!
Долгожданный момент настал. Я взял рекомендуемую дозу грибов и аккуратно ввел их себе в нос. Эффект проявился постепенно, словно глубокий визг эйфории пронзал мою сознательность вместе с кислотной мелодией LSD, играющей в моей голове. Я ощутил, как джантик времени и пространства смялся и исчез в небытие, а я оказался в мире фантастических цветов и форм.
Поначалу я даже не заметил, как прошло несколько часов. Но тогда вдруг мое сознание напомнило мне, что у меня есть домашнее задание, которое необходимо выполнить. Я попытался сфокусироваться, но цветовая симфония, окружающая меня, не давала мне возможности сосредоточиться. Я понял, что не смогу справиться с домашкой в таком состоянии.
На следующий день я решил выйти в школу и попытаться сделать все по-человечески. Но как только я вошел в класс, я осознал, что многие мои одноклассники уже знают о моей эпической поездке с грибами. Но откуда? Все ведь было так секретно!
Оказалось, что я случайно оставил открытой страничку на форуме с координатами поставщика. И один из моих одноклассников, которому я доверял, увидел эту информацию. Стало ясно, что эта пасхалка была не такой уж и скрытой подсказкой, как я думал.
Администрация школы тут же вмешалась и позвала меня в кабинет директора. Напрягшись от последствий, я решил взять последний джантик и выступить справедливой защитой самого себя.
Когда я вошел в кабинет, меня встретил спектакль закоренелых взрослых, пытающихся выглядеть строгими и грозными. Но я был на другой волне, мой мозг все еще шмалил от эффекта псилоцибиновых грибов.
Развернувшись, я произнес свою протестную речь, которая, конечно же, ничего не изменила, но выглядела весьма креативной. Я попытался доказать, что мое путешествие с грибами воспитывает мою креативность и открывает новые горизонты познания.
Но вместо понимания и диалога меня просто выгнали из школы. Ну и ладно, думаю я, просто пойду продолжу свое космическое путешествие без этих скучных учебников и заданий.
С тех пор я нашел свою нишу в мире наркотиков и их дикой красоты. Я стал исследователем новых веществ, таких как крэк и LSD, и продолжаю шмалить всевозможные субстанции со знанием дела.
Так что, бро, если у тебя есть желание расширить границы своего сознания, присоединяйся, и вместе мы откроем новые горизонты в мире наркомании и комических приключений!
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.